Визначення місця проживання дитини після розлучення батьків

На жаль, діти є найбільш вразливими в ситуаціях розлучення батьків. У більшості випадків, після розлучення колишнє подружжя прагне жити окремо одне від одного. Одним із найскладніших завдань за таких обставин є визначення місця проживання дитини. Згідно з нормами Сімейного кодексу України, обоє батьків володіють рівними правами та обов'язками щодо своєї дитини, незалежно від наявності між ними шлюбу. Однак на практиці найчастіше діти після розлучення залишаються жити з матір'ю, яка інколи використовує різноманітні методи, щоб помститися колишньому чоловікові. Використання дитини як інструменту маніпуляції є одним із найефективніших способів, хоча це не завжди відображає дійсний стан речей щодо батьківських якостей чоловіка. Після розлучення та початку окремого проживання часто виникають ситуації, коли мати обмежує спілкування дитини з батьком, забороняє зустрічі або будь-яким чином перешкоджає їм.

Яким чином вирішується питання про місце проживання дитини?

У випадках спорів про те, де житиме неповнолітня дитина, суд бере до уваги такі фактори, як ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, емоційний зв'язок між дитиною та кожним із батьків, здоров'я та вік дитини, а також інші значущі обставини. Дитина не може бути передана батькові, який не володіє фінансовою незалежністю, зловживає алкоголем або наркотиками, або чия поведінка може негативно позначитись на розвитку дитини через аморальність.

Якщо з'ясовується, що жоден з батьків не здатний забезпечити дитині належні умови для виховання і розвитку, дитина може бути передана іншим родичам, таким як дідусь чи бабуся, якщо вони висловили таке бажання і беруть участь у справі. У ситуації, коли передати дитину близьким родичам неможливо, суд, за ініціативою органу опіки та піклування, може вирішити вилучити дитину від особи, з якою вона проживає, і помістити її під опіку державної установи.

Правові нюанси вирішення спорів про визначення місця проживання дітей в Україні

Хоча українське законодавство встановлює рівні права для обох батьків у питаннях, що стосуються дитини, аж до останнього часу судова практика найчастіше віддавала перевагу матері у праві на спільне проживання з дитиною. Такий підхід знаходив обґрунтування в Декларації прав дитини ООН 1959 року, згідно з якою діти не повинні відокремлюватися від матері, за винятком випадків, коли мають місце особливі обставини.

Батько міг розраховувати на успіх у суді лише за умови доказу того, що мати не має власного заробітку, веде неналежний спосіб життя або страждає від залежностей (наприклад, від наркотиків або алкоголю). Однак навіть за наявності таких обставин суд міг не врахувати їх і залишити дитину жити з матір'ю, формально розбираючись у суті спору.

Вирішення спорів про виховання дітей між батьками потребує ретельної підготовки та чіткого визначення цілей, а також вибору ефективних методів їх досягнення. Такі справи в суді можуть займати тривалий час, а виконання судових рішень у цій галузі є завданням не менш складним, ніж сам виграш справи. Схожим чином вирішуються і спори про дітей між батьками та іншими родичами (бабусями, дідусями, тітками, дядьками, як біологічними, так і фактичними батьками, братами і сестрами).

Найкраще, коли батьки можуть мирно вирішити питання про проживання дитини з одним із них. Таку угоду можна оформити офіційно через нотаріальну згоду або судове затвердження мирової угоди.

Як підготуватися до суду?

Іноді трапляється так, що особа, здатна забезпечити дитині найкращі умови життя та виховання, не виграє справу в суді. Основна причина цього — непідготовленість до судового процесу. Важливо усвідомлювати: те, що здається вам очевидним, не буде таким для судді без ретельно підготовленої презентації ваших аргументів.

Щоб підвищити шанси на успіх, слід приділити увагу таким моментам:

• Забезпечте підтримку надійних свідків, які можуть підтвердити вашу відповідальність і увагу до виконання батьківських обов'язків.
• Надайте медичні довідки та документи, що підтверджують ваше хороше здоров'я і здатність піклуватися про дитину.
• Зберіть докази, які вказують на те, що ваші житлові та фінансові умови є придатними для проживання з дитиною.
• Якщо у вас уже є нова сім'я, надайте документи, що підтверджують це. Наявність повноцінної сім'ї може грати на вашу користь, забезпечуючи дитині додатковий комфорт.
• Не нехтуйте додатковими аргументами. Наприклад, якщо ви маєте зручний робочий графік, що дає змогу проводити багато часу з дитиною, докази цього слід надати суду. Також, якщо ви ведете здоровий спосіб життя, займаєтеся громадською або культурною діяльністю, здатні забезпечити дитині сприятливі умови для розвитку, використовуйте це як аргумент.

Звернення до досвідченого юриста та отримання професійної підтримки можуть суттєво підвищити ваші шанси на успіх. Завдання юридичного фахівця — доступно пояснити вам складнощі законодавства та надати максимально ефективну допомогу в захисті ваших інтересів у суді.