Договір про спільну діяльність є поширеним інструментом у бізнес-практиці України. Цей документ є взаємною угодою між двома сторонами, які беруть на себе зобов'язання працювати разом для досягнення спільного комерційного інтересу, що визначений як головна мета їхньої співпраці.

Що таке договір про спільну діяльність та його види

Згідно з частиною першою статті 1130 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), договір про спільну діяльність (СД) передбачає, що сторони (учасники) зобов'язуються співпрацювати без формування окремої юридичної особи для досягнення конкретної, законної мети. З цього визначення випливає:

• На відміну від засновницького договору, на підставі договору про СД не створюється незалежний господарюючий суб'єкт, який потребує наявності спеціальних дозволів для ведення діяльності. Однак, якщо для виконання СД необхідна ліцензія, то принаймні один з учасників повинен нею володіти. Оскільки договір про СД не формує нового правового суб'єкта, взаємодію з третіми особами може здійснювати один або кілька призначених учасників, або всі учасники спільно;
• Учасники договору прагнуть до досягнення спільної мети. Наприклад, у договорі будівельного підряду замовник прагне отримати збудовану будівлю, а підрядник — оплату за роботу. У разі договору про СД з будівництва, спільною метою є сам об'єкт нерухомості. Після його спорудження відбувається розподіл прав власності на об'єкт згідно з умовами договору про СД;
• Мета діяльності, визначена в договорі, не повинна суперечити законодавству, інакше договір може бути визнаний недійсним.

ЦКУ виділяє два типи договорів про СД: засновані на об'єднанні вкладів учасників (просте товариство) і без об'єднання вкладів. На практиці частіше укладають договори простого товариства, де учасники договору зобов'язуються спільно вносити вклади для отримання прибутку або досягнення інших цілей. Договори без об'єднання вкладів трапляються в освітній, консультаційній діяльності, а також при проведенні маркетингових досліджень.

Кожен договір про СД має бути укладений у письмовій формі відповідно до частини першої статті 1131 ЦКУ, при цьому сторони можуть домовитися про його нотаріальне посвідчення, якщо одна зі сторін наполягає на такій формі оформлення.

Юридичні моменти типового договору про спільну діяльність

В Україні договір про спільну діяльність можуть укладати як індивідуальні підприємці, так і юридичні особи різних форм власності. Для набрання чинності такою угодою необхідні підписи від усіх сторін, що беруть участь. Важливою особливістю є чіткість і прозорість умов співпраці, які мають бути детально описані в тексті договору:

• Цілі співпраці. Договір має містити чіткий опис цілей спільної діяльності, щоб забезпечити задоволення інтересів обох сторін.
• Завершення співпраці. Процедура закінчення співпраці визначається заздалегідь встановленими умовами, які можуть включати як досягнення спільної мети, так і взаємну згоду сторін на припинення.
• Зміна умов. Будь-які зміни або доповнення до договору можуть бути внесені тільки через письмову угоду між сторонами, що ґрунтується на їхній обопільній згоді.
• Документ складається у двох примірниках для кожної сторони.

Які пункти прописуються в договорі про спільну діяльність і між приватними підприємцями?

У документі спочатку вказуються ідентифікаційні дані сторін, залучених до його підписання, включно з датою і місцем складання. Потім слідує опис предмета договору, загальних та індивідуальних обов'язків учасників, особливостей проведення спільної діяльності, вкладів учасників, принципів утворення і розпорядження спільною власністю, а також механізму розподілу результатів спільної роботи.

Додатково, у договорі про спільну діяльність, приклад якого доступний на нашому ресурсі, прописуються положення про витрати та можливі збитки, строки дії договору, відповідальність сторін, методи врегулювання можливих конфліктів і спорів, а також про процедуру внесення змін і доповнень до договору, включно з будь-якими додатковими умовами та банківськими реквізитами кожної зі сторін.

Такий підхід дає змогу всебічно висвітлити взаємовідносини між учасниками, передбачити можливі труднощі та юридично закріпити внесок кожного у спільне підприємство, забезпечуючи захист від небажаних наслідків.

Що робити після підписання договору про спільну діяльність?

Після того як усі аспекти було обумовлено та документ підписано, стандартний договір про спільну діяльність слід надати до Державної податкової служби України протягом 10 днів з моменту його підписання. Крім того, відповідальна сторона зобов'язана подати до податкової служби реєстраційну заяву платника податків, а також заяву за формою №1-ОПП та копію підписаного договору про спільну діяльність.