Трудовий чи цивільно-правовий договір: що обрати працівнику?

Працівникам часто доводиться вирішувати, який вид договору укласти з роботодавцем: трудовий договір чи цивільно-правовий договір. Важливо розібратися у відмінностях між цими формами співпраці, їхніх правових наслідках і вигодах для обох сторін. Правильний вибір безпосередньо впливає на права працівника, його соціальні гарантії та обов'язок роботодавця. Далі ми детально розглянемо цивільно-правові відносини та їхню відмінність від трудових, а також з'ясуємо, яким формам договорів надають перевагу в різних ситуаціях.

Що таке цивільно-правовий договір?

Цивільно-правовий договір з працівником — це форма взаємодії між замовником (роботодавцем) і виконавцем (працівником) на підставі норм цивільного законодавства. На відміну від трудового договору, де працівник офіційно закріплюється за підприємством, при цивільно-правовому договорі відносини будуються на наданні послуг або виконанні робіт без оформлення співробітника в штат.

Прикладом може слугувати договір підряду, який регулюється Цивільним кодексом України. Працівник, який уклав цивільно-правовий договір, не отримує соціальних гарантій, як це передбачено трудовим законодавством, як-от оплачувану відпустку, лікарняний або страхові виплати в разі нещасного випадку на виробництві.

Види цивільно-правових договорів

Існує кілька різновидів цивільно-правових договорів в Україні, кожен з яких регламентується цивільним законодавством:

• Договір підряду. Укладається на виконання конкретних робіт з результатом, який має бути зданий замовнику.
• Договір надання послуг. Виконавець надає послуги, не пов'язані зі створенням матеріального об'єкта.
• Агентський договір. Укладається для представлення інтересів замовника перед третіми особами.

Кожен із цих договорів має свої особливості, але їх об'єднує те, що вони регулюють цивільно-правові відносини і не передбачають трудових обов'язків і прав.

Чи може ФОП бути найманим працівником?

Часто виникає запитання: чи може ФОП бути найманим працівником? Згідно із законодавством України, фізична особа-підприємець (ФОП) має право працювати за цивільно-правовим договором як виконавець, виконуючи певні роботи або надаючи послуги. Однак статус підприємця не звільняє його від можливості також укладати трудові договори.

Якщо ФОП бажає працювати на когось за трудовим договором, він має призупинити свою підприємницьку діяльність, інакше виникають питання щодо подвійного статусу. Тому важливо чітко розрізняти, за яким договором працює ФОП — як найманий працівник чи як виконавець послуг за цивільно-правовим договором.

Види трудових договорів

Українське законодавство пропонує різні форми трудових договорів, кожна з яких має свої особливості:

• Безстроковий трудовий договір. Укладається на невизначений строк. Це найбільш поширений вид договору.
• Строковий трудовий договір. Укладається на певний період або на виконання конкретного завдання.
• Договір із неповним робочим часом. Передбачає роботу в скорочені години або дні.

Ці види трудових договорів гарантують працівникові низку соціальних прав, таких як відпустка, оплата лікарняного листка, страхування від нещасних випадків і пенсія.

Трудовий чи цивільно-правовий договір: який варіант обрати?

Коли стоїть вибір між укладенням трудового чи цивільно-правового договору, працівник має враховувати такі аспекти:

• Соціальні гарантії. При трудовому договорі працівник отримує всі передбачені законом соціальні гарантії, такі як оплачувана відпустка, лікарняні та пенсійні відрахування. При цивільно-правовому договорі такі права відсутні.
• Робочий процес. При трудовому договорі співробітник підпорядковується внутрішнім правилам роботодавця, працює за встановленим графіком. При цивільно-правовому договорі виконавець вільний у виборі робочого часу, проте зобов'язаний надати результат в обумовлений термін.
• Оподаткування та відповідальність. При цивільно-правовому договорі виконавець зобов'язаний самостійно сплачувати податки та внески. Це може бути вигідно для тих, хто може оптимізувати свої доходи, але створює додаткове навантаження з ведення звітності. У випадку з трудовим договором податкові зобов'язання несе роботодавець.
• Відносини з роботодавцем. Трудовий договір формує стійкі, довготривалі відносини між працівником і роботодавцем. Тоді як цивільно-правові договори зазвичай укладаються для виконання конкретного завдання, після чого їхня дія припиняється.

Під час вибору між трудовим і цивільно-правовим договором працівнику варто зважити всі плюси та мінуси обох форм договорів. Трудовий договір гарантує стабільність і соціальний захист, тоді як цивільно-правовий договір надає більше свободи та самостійності. Важливо розуміти, що в рамках цивільних відносин працівник втрачає соціальні гарантії, що може стати критичним у разі тривалої співпраці.

Співробітникам, які цінують свободу і готові нести відповідальність за свої податкові зобов'язання, може підійти цивільно-правовий договір. Однак, тим, хто шукає стабільні умови праці та соціальні гарантії, кращим буде трудовий договір.