Які повноваження мають воєнкоми під час вручення повісток, і чи вони уповноважені використовувати примусові заходи

Не існує специфічної статті закону, яка б детально визначала всі повноваження представників територіального центру комплектування при врученні повістки.

Натомість в цьому випадку слід аналізуватипорядок вручення повісток, яким керуються військомати для вручення повісток. 

Так, змінами до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 92 від від 1 лютого 2023 р. в п. 120 затверджено, що оповіщення призовників, які досягли 27 років, їх прибуття на призовні дільниці, проведення їх медичного огляду, організація роботи призовних комісій, оформлення їх рішень та ведення обліково-призовної документації на призовників під час дії  воєнного стану здійснюється відповідно до вимог цього Положення № 362.

Згідно з пунктом 56 Положення № 362, повістки громадянам можуть вручати особисто посадові особи районного воєнкомату на основі доручення керівника військового комісаріату. Цей наказ також може встановлювати вимоги до перевірки документів та інші повноваження посадових осіб.

У пункті 59 Положення № 362 зазначено, що посадова особа, відповідальна за ведення обліково-призовної роботи в районному (міському) ТЦК, інформує призовників про порядок проходження медичного огляду та роботу призовної комісії, роз'яснює їхні права та обов'язки, перевіряє наявність у них необхідних документів і вносить зміни до облікової картки призовника.

Згідно п. 60 Положення № 362 керівники районних (міських) ТЦК зобов’язані особисто контролювати прибуття призовників для проходження призовної комісії, а стосовно осіб, які не прибули на призовну комісію, вживати заходів для встановлення причин їх неприбуття та наділений повноваженням повідомляти органам Національної поліції про всі випадки неприбуття призовників для проходження районної (міської) призовної комісії без поважних причин. А органи Національної поліції, в свою чергу, зобов’язані за зверненням ТЦК доставляти до таких ТЦК осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цим же пунктом керівники ТЦК та СП уповноважені ініціювати кримінальне провадження, якщо в діях призовників є ознаки ухилення від призову. 

Однак повноваження представників ТЦК та СП щодо застосовувати примусу в жодному нормативному акті не згадується.

Натомість поліція може здійснити адміністративне затримання, наприклад з метою встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення або в інших випадках передбачених статтею 260 КУпАП, а також на підставі п. 56 Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 2022 р. № 1487 

Повноваження та випадки, коли працівники нацполіції можуть застосувати адміністративне затримання визначене п.1 ч.1 ст.262 КУПАП, зокрема:

• у випадку  вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, а також військовослужбовця (за умови пред’явлення вам документа, що підтверджує статус військовослужбовця та посвідчує особу) чи образи їх.
• при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку(статтями 210 КУпАП). 
• порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статтями 210-1 КУпАП).
  В такому випадку особу можуть доставити як у військкомат, так і в відділення нацполіції.

Доставка особи у військомат можлива на підставі ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про військовий обовʼязок і військову службу», тобто тільки після того, як щодо особи винесено постонову про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Також, згідно зі статтею 261 КУпАП, при будь-якому адміністративному затриманні обов'язково має бути складений протокол. У цьому протоколі повинні бути вказані: дата та місце складання; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; інформація про затриману особу; час та причини затримання. Протокол має підписуватися особою, яка його склала, та затриманим. Якщо затриманий відмовляється підписувати протокол, це фіксується у самому документі.

Родичів особи, затриманої за адміністративне правопорушення, негайно інформують про місце її перебування. Також, за її проханням, інформацію можуть отримати власник чи уповноважені органи підприємства, установи чи організації, де працює затримана особа.

Далі, у випадках адміністративного затримання, посадові особи національної поліції, які провели затримання, повинні інформувати центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, коли затримана особа сама веде свій захист або залучила адвоката.

Згідно з частиною 1 статті 263 КУпАП, строк адміністративного затримання не може перевищувати 3 години.