Форми оподаткування при здійсненні продажу їжі та напоїв

Більшість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, що провадять невеликий бізнес в Україні реєструються як платники єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. Існує 4 групи платників єдиного податку. Вони відрізняються ставками єдиного податку, а також межами доходу, встановленими для кожної групи. Для ФОП або ТОВ у нашому випадку підходять друга і третя група платників єдиного податку, тому що ФОП першої групи можуть надавати тільки побутові послуги населенню, а четверта група — тільки для тих ФОП, які займаються сільським господарством.

У деяких випадках ФОП чи ТОВ вигідніше працювати на загальній системі оподаткування, тому що ця система дозволяє враховувати витрати ФОП чи ТОВ при обчисленні бази оподаткування. Це означає, що якщо ТОВ має великі витрати при веденні діяльності, то 18% від його прибутку на загальній системі може бути більш вигідною ставкою, ніж 3% або 5% від всього доходу на третій групі спрощеної системи. Тобто у нашому випадку можна підрахувати приблизні плановані витрати, дохід та прибуток за певний період діяльності та визначити, що вигідніше: спрощена система чи загальна система оподаткування.

Щодо оподаткування ПДВ, то коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (їжі, напоїв) протягом 12 місяців сукупно перевищує 1 млн. грн., вам потрібно буде зареєструватись як платник ПДВ.

Після реєстрації платником ПДВ вам потрібно буде складати та реєструвати податкові накладні. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-постачальник зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Оскільки ПДВ – це непрямий податок, то його сума завжди зараховується до ціни товару чи послуги, що ви купуєте. Ви як покупець будете сплачувати ПДВ у сумі товарів, які купуєте у платників ПДВ, але ви не матимете права на податковий кредит, поки самі не зареєструєтесь як платник ПДВ. Якщо ж ви є платником ПДВ, то у випадку, коли сума податкового кредиту буде перевищувати суму податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, різниця підлягатиме відшкодуванню з бюджету за відповідною заявою, або може враховуватися у зменшення податкового боргу або зараховуватися у податковий кредит на наступний звітний (податковий) період. Ви можете зареєструватись платником ПДВ добровільно, але тоді у вас буде обов’язок нараховувати та сплачувати ПДВ у розмірі 20%.