На наш погляд, з усього що вдалося дослідити, можемо запропонувати два варіанти, що дозволяють отримати певне відновлення втраченого через війну. Важливо зауважити, що ці варіанти мають різну правову природу і не є взаємовиключними. 

Варіант 1 — відшкодування завданої шкоди. Принципи цивільного права вимагають, аби завдана шкода була відшкодована, а потерпіла сторона отримала відновлення положення, що існувало до порушення. Тобто, сторона що завдала шкоди повинна відшкодувати розмір понесених збитків. Юридично, задавачем шкоди є рф як держава. Усталений принцип міжнародного права — держава як така не може відповідати за завдану шкоду. Однак, українські суди пішли шляхом, що дозволяють стягнути з рф збитки у судовому порядку. Тобто позивачі позиваються в український суд проти рф як держави та отримують рішення українського суду, про задоволення позову та відшкодування понесених втрат. Наразі, таке рішення не може бути виконане, оскільки рф не буде відшкодовувати завдані збитки зараз. Водночас отримання такого рішення є юридичним закріпленням факту завдання шкоди та її розміру. 

Варіант 2 — отримання гранту від України, іноземних держав або міжнародних організації. Цей варіант не потребує судових розглядів та не є відшкодуванням завданих збитків у юридичному сенсі. Отримати грант — це скоріше допомога постраждалим, а не відшкодування понесених втрат.  

Обидва ці варіанти не є взаємовиключними за своєю природою. Подати в суд на рф заради відшкодування збитків є правовим механізмом принципу “завдавач шкоди має її відшкодувати”, а отримання гранту — додаткова допомога з боку уряду. Якщо буде отримано грант, суд може це врахувати, оскільки постраждала особа не може отримати більше, ніж мала до порушення своїх прав. Право тут має саме компенсаційний характер – компенсувати матеріальні та (можливо) моральні збитки. Грант же має характер додаткового надходження, де понесення втрат через війну є лише однією з умов для отримання гранту, а не безпосередньою підставою.

Приватні особи – громадяни України у разі знищення або пошкодження житла або майна, зокрема внаслідок війни, громадяни мають право на отримання компенсації від держави. Однак це право не поширюється на бізнес і стосується лише фізичних осіб. Тому цей варіант детально не розглядали.

З огляду на вищенаведене, розглянемо обидва варіанти детальніше. 

Варіант №1. Відшкодування шкоди, завданої війною. 

Для відшкодування шкоди завданої війною необхідно пройти процедуру, що дозволить юридично зафіксувати розмір збитків та право на їх відшкодування. Тут варто зауважити, що наразі здійснюється відшкодування пошкодженої житлової нерухомості з боку держави на користь власників — громадян України і лише у розмірі, необхідному для відновлення житлового стану. При цьому, якщо відремонтувати житло своїм коштом — держава не буде відшкодовувати такі витрати.

• Підтвердження права власності на майно

Перш за все, потрібно представити документи, які підтверджують право власності на відповідне майно. Ці документи можуть бути правовстановлюючими для нерухомого майна, документи на транспорт та спец. техніку, документи, що підтверджують придбання втраченого майна.

• Фіксація руйнування чи пошкодження майна

Наступним етапом є фіксація факту знищення чи пошкодження майна та доведення причинно-наслідкового зв'язку між військовими діями та цими подіями. 

Доказом причинно-наслідкового зв'язку можуть бути фото — чи відеоматеріали. Також, якщо можливо, з працівників підприємства можна отримати письмові пояснення у формі доповідних записок. Якщо здійснювалась фіксація пошкоджень з боку поліції, ДСНС чи інших державних органів — ці документи теж потрібні (наприклад, акт обстеження). 

• Оцінка завданих збитків

Постановою КМУ від 20.03.22 р. № 326 було встановлено  Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який містить процедуру визначення розміру збитків та відшкодування збитків внаслідок військових дій. Порядок можна знайти за посиланням. 

Також Міністерство економіки та Фонд держмайна затвердили методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. Методику можна знайти за посиланням. 

• Визначення особи, винної у заподіянні збитків та їх відшкодування

Через те, що суб’єктом неправомірних дій є російська федерація, то варто говорити про  пред’явлення претензій та відшкодування збитків саме до рф. 

Єдиним можливим варіантом предʼявлення претензій до рф наразі є подання судового позову у український суд. Як ми зазначали на початку матеріалу, держави не можуть бути притягнуті до відповідальності за завдану шкоду. Однак,  Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду  в справі № 308/9708/19 сформовано висновок стосовно судового імунітету рф у справі про відшкодування шкоди, заподіяної державою-агресором.

Якщо суд України, розглядає справу, де відповідачем визначено рф, суд має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, заподіяної особі в результаті збройної агресії рф.

Проходження судової процедури дозволить юридично зафіксувати факт завдання збитків, їх розмір, однак не дозволить відшкодувати ці збитки, стягнути їх розмір з рф. Тобто, цей шлях є скоріше підготовкою ґрунту на майбутнє.  

Варіант №2. Грант на відновлення бізнесу

Отримання гранту на відновлення для постраждалого бізнесу не є за юридичною силою відшкодуванням шкоди. Для деяких грантових програм, понесені збитки є лише умовою для отримання гранту, але не підставою. Це означає, що ми можемо пройти судову процедуру підтвердження збитків, і паралельно отримати грант. При цьому, після отримання гранту рф буде все ще юридично зобовʼязана відшкодувати розмір збитків. 

Не можемо гарантувати, що у майбутньому вдасться також отримати відшкодування від рф (з ряду політичних причин), та юридично, постраждала сторона не повинна отримати більше ніж мала до завдання їй збитків. Тому якщо у майбутньому дійде до виплати з боку рф, можливо, будуть або відмовляти у стягненні збитків з рф або зменшувати суму відшкодування на розмір гранту, у разі його отримання. Проте наразі оцінити це не можливо. 

Водночас з грантових програм що вдалося знайти, не вбачаються, що обовʼязковою вимогою має бути завдання збитків від війни. Можливо, є гранти спрямовані саме на постраждалих, однак таких знайти не вдалося. 

Серед варіантів отримання гранту, вдалося знайти грантову програму від USAID, та жодна з таких грантових програм не має серед умов завдання збитків з боку рф. 

ЗПЗ-2024-038 Гранти для підтримки середніх та великих переробних підприємств

Лінк — https://chemonics.submittable.com/submit/285345/2024-038 

Це грантова програма від USAID. 

Основні вимоги:

ґалузі: виробництво упаковки та пакувальних матеріалів, харчова промисловість, машинобудування та металообробка, текстиль, продукти для відновлення та відбудови (будівельні матеріали, вікна, двері, металоконструкції, електротовари тощо). 

Гранти підтримуватимуть середні та великі підприємства з кількістю працівників понад 100 осіб та річним оборотом не менше 200 мільйонів гривень.

Кінцевий термін подання заявок: 8 березня 2024 р.

Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО)

Лінк — https://mailchi.mp/6a6c9e43415a/usaid-agro-activity-in-ukraine 

https://www.usaid.gov/ukraine/agriculture-resilience-initiative-agri-ukraine

https://granty.org.ua/programa-usaid-z-agrarnogo-i-silskogo-rozvytku-agro-servisni-poslugy-dlya-agro-mmsp.html 

Це програма від USAID. 

Основні пункти — програма надає підтримку аграрному сектору. Конкретні вимоги та умови допомоги визначаються у кожному випадку окремо. Передбачені різні варіанти фінансування.

Інші можливості 

Також ряд грантів надаються програмою EU4Business (наразі зупинені)

лінк — https://eu4business.org.ua/access-to-finance/ 

Приватбанк разом із ЄБРР надають спільні програми кредитування

лінк — https://privatbank.ua/business/prohrama-yevropeyskogo-banku-rekonstruktsiyi-ta-rozvytku