Трудовий договір з працівником

Що являє собою трудовий договір

Трудовий контракт являє собою домовленість між співробітником і власником компанії, закладу, організації або особою, яка діє від його імені, або ж індивідуальним підприємцем (ФОП), згідно з якою:

• співробітник бере на себе зобов'язання виконувати роботу відповідно до умов цього контракту і дотримуватися встановленого порядку праці;
• власник компанії, закладу, організації або особа, яка діє від його імені, чи індивідуальний підприємець зобов'язується оплачувати працю співробітника у вигляді заробітної плати і створювати для нього відповідні умови праці, як це визначено трудовим законодавством, колективним договором і домовленостями між сторонами.

Види трудових договорів

Залежно від тривалості дії, трудові договори з фізичними особами класифікуються на кілька типів:

• Строковий трудовий договір — це контракт із фіксованим періодом дії.
• Безстроковий трудовий договір — договір без зазначення конкретного терміну завершення.
• Договір на виконання конкретної роботи — встановлюється для терміну, необхідного для завершення певного завдання.

Такий документ не підлягає державній реєстрації, проте згідно з трудовим законодавством, його укладення має бути закріплене наказом про прийняття на роботу на певну посаду. Далі необхідно повідомити фіскальні органи про збільшення чисельності персоналу та здійснювати відповідні податкові відрахування в порядку, передбаченому законом. Усі спірні питання регулюються згідно з Цивільним кодексом України.

Що має бути в трудовому договорі

Першим етапом оформлення трудового договору є пред'явлення кандидатом необхідних документів, що підтверджують його особу, кваліфікацію, досвід роботи та рівень освіти. До базового пакету документів належать: паспорт, ІПН, трудова книжка, документ про освіту (диплом або атестат), а також військовий квиток. У певних випадках роботодавець може зажадати медичну довідку, довідку про відсутність судимості, свідоцтво про народження дітей, документи, що підтверджують професійну підготовку, і ліцензії на певні види діяльності.

Трудовий договір починає діяти з моменту його підписання обома сторонами. Дата початку роботи, зазначена в договорі, вважається першим робочим днем співробітника. У разі відсутності такої дати, за перший робочий день приймається день, наступний за днем підписання договору.

У трудовому договорі обов'язково уточнюються такі моменти:

• Займана посада;
• Умови роботи, розклад, норма робочого часу на тиждень, передбачені додаткові відпустки, наявність шкідливих або небезпечних умов праці та їхній вплив на здоров'я;
• Місце виконання роботи, адреса підприємства;
• Умови оплати праці, розмір заробітної плати, порядок нарахування оплати за переробіток, нічні зміни, роботу у свята, систему преміювання, надання пільг і компенсацій за роботу в умовах, що становлять ризик для здоров'я або життя;
• За наявності відряджень — вказівка на роз'їзний характер роботи;
• Додаткові умови, важливі для роботодавця (строк випробування, конфіденційність тощо).

Реквізити сторін:

• для працівника — ПІБ, дані документа, що посвідчує особу;
• для роботодавця — для ФОП: реєстраційні дані ФОП, ПІБ, паспортні дані; для юридичної особи: найменування, адреса, ідентифікаційний номер та інші юридичні дані.

Як скласти трудовий договір 

Укладення трудового договору можливе як в усній, так і в письмовій формі. Письмова форма потрібна в таких випадках:

• на вимогу працівника;
• у разі масового найму співробітників;
• для роботи в умовах, що становлять особливу небезпеку для здоров'я (наприклад, на територіях із радіаційним забрудненням);
• при оформленні контракту;
• при працевлаштуванні неповнолітніх;
• якщо роботодавцем виступає індивідуальний підприємець або приватна особа;
• для співробітників духовних організацій;
• для осіб, які проходять альтернативну цивільну службу;
• під час участі в громадських роботах;
• для працевлаштування в сільськогосподарських підприємствах;
• при оформленні договору на віддалену роботу;
• в інших ситуаціях, визначених законодавством.

У всіх інших випадках допускається укладення усного договору (через наказ). Для цього працівник повинен подати письмову заяву про бажання влаштуватися на роботу керівнику, який, у свою чергу, зазначає на заяві свою згоду або відмову.

Наслідки роботи без офіційного працевлаштування

Деякі роботодавці уникають сплати податків за трудовим договором у спробі скоротити витрати, однак такий підхід важко назвати раціональним. За законодавством України, офіційне оформлення на роботу передбачає укладення трудового договору. Робота без офіційного працевлаштування означає відсутність юридично оформлених відносин між працівником і роботодавцем, роблячи таку співпрацю незаконною і піддаючи роботодавця юридичній відповідальності. Несплата податків і внесків за трудовим договором не тільки карається, а й не звільняє від необхідності виправлення порушень трудового законодавства, зокрема й обов'язкового укладення трудового договору.

Для працівника неофіційне працевлаштування в Україні пов'язане з низкою ризиків:

• Можливість раптового звільнення без попередження;
• Відсутність соціальних гарантій, включно з оплачуваними відпустками та лікарняними;
• Нездійснення відрахувань до пенсійного фонду, що впливає на майбутню пенсію;
• Відсутність зарахування стажу роботи;
• Неустойка з боку роботодавця в разі виробничої травми.

Таким чином, для легалізації трудових відносин і початку офіційної трудової історії сторони можуть у будь-який момент укласти трудовий договір.

Трудовий договір виконує не тільки функцію регулювання відносин між роботодавцем і співробітником, але також забезпечує захист прав працівника. Законодавство не надає право роботодавцю відмовити в укладенні трудового договору з працівником без поважної причини. В умовах воєнного стану в країні умови трудових відносин можуть зазнавати змін.