Договір поставки регулює відносини між постачальником і покупцем, забезпечуючи поставку товарів у встановлені строки та на умовах, зафіксованих у договорі. Правильне складання договору поставки та його виконання в різних юрисдикціях, зокрема в Україні, відіграє важливу роль у мінімізації ризиків та спорів між сторонами. Ви завжди можете звернутись за допомогою юриста для отримання відповідних до вашої ситуації договорів поставки.

Що таке договір поставки

Договір поставки являє собою юридично зобов'язуючу угоду між продавцем (постачальником) і покупцем, суть якої полягає у зобов'язанні продавця передати у власність покупця товари, що відповідають певним характеристикам, у встановлений строк і на заздалегідь узгоджених умовах. Своєю чергою, покупець зобов'язується прийняти зазначені товари та оплатити їх відповідно до умов договору. Цей вид договору є одним із найпоширеніших у сфері комерційної діяльності, оскільки він дає змогу формалізувати взаємовідносини між учасниками ринку, забезпечуючи чіткість і передбачуваність комерційних операцій. Договір поставки може містити різні умови, як-от опис товарів, їх кількість, ціна, умови та строки доставки, порядок оплати та інші важливі аспекти. Правильне оформлення договору поставки та ретельне опрацювання його умов сприяють мінімізації ризиків і запобіганню можливих суперечок між сторонами, що в підсумку сприяє стабільності та розвитку бізнесу.

Предмет договору поставки

У межах договору поставки закріплюється зобов'язання продавця передати товари покупцеві. Одна з ключових умов такого договору — зазначення найменування та параметрів товару. Ці відомості можуть бути включені безпосередньо в текст договору, коли йдеться про постачання одного виду товару. У разі ж коли предметом поставки є різні види товарів, подробиці про кожен з них фіксують у товарній специфікації, яка додається до договору як його невід'ємна частина.

У договорі або специфікації, крім найменування, прописуються також інші важливі атрибути товару:

• модель;
• виробник;
• торгова марка;
• унікальний серійний номер;
• артикул товару;
• категорія або клас;
• розміри, вага, об'єм;
• загальна кількість товарів.

Особливості договору поставки

Основні аспекти, пов'язані з контрактом на поставку, визначаються статтями 265-271 Господарського кодексу та статтею 712 Цивільного кодексу. У випадках, не охоплених цими правилами, можуть застосовуватися положення глави 54 Цивільного кодексу, що стосуються договору купівлі-продажу.

Згідно з контрактом на поставку, постачальник повинен передати товар покупцеві в обумовлені строки, в той час як покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його у встановлену суму (згідно зі статтею 265 Господарського кодексу).

Укладення контракту на поставку має низку характерних особливостей, що дають змогу відрізнити його від інших видів господарських угод. Наприклад:

• У рамках контракту на поставку товар купується для використання в межах господарської діяльності, наприклад, для подальшого перепродажу. Якщо ж суб'єкт господарювання (СГ) вирішує продати товар не СГ, то він повинен зробити це відповідно до правил, передбачених для купівлі-продажу (за частиною 6 статті 265 Господарського кодексу);
• Моменти укладення контракту і його виконання зазвичай не збігаються;
• Для контракту на поставку типові довгострокові відносини та періодичність замовлень. Так, угоду може бути укладено на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий контракт) або на інший період, визначений домовленістю сторін. Якщо строк дії контракту не вказано, він вважається укладеним на один рік (згідно з частиною 1 статті 267 Господарського кодексу);
• У контракті може бути передбачено поставку товару партіями у визначені періоди (встановлені строки) або одноразову поставку (встановлений строк) (згідно з частиною 4 статті 267 Господарського кодексу);
• За взаємною згодою сторін у контракті може бути визначено порядок відправлення товарів будь-яким способом транспортування (згідно з частиною 5 статті 267 Господарського кодексу).

Як правильно скласти договір поставки

Усвідомлення процедури укладення договору поставки має критичне значення. У сучасних умовах більшість таких договорів формується на відстані, через обмін документацією або використання цифрових підписів. Чимало договорів укладається відповідно до міжнародних стандартів або через спеціалізовані електронні сервіси, а також через надсилання стандартизованих повідомлень, що включають ключові деталі договорів поставки.

• Для визнання договору укладеним необхідне дотримання встановленого порядку та форм укладення, визначених відповідним законодавством або домовленостями між сторонами.
• Наприклад, при регулюванні договору українськими законами, він зобов'язаний містити в собі основні положення, встановлені Господарським і Цивільним кодексами України. У разі угоди за стандартом GAFTA, сторонам потрібно домовитися про дотримання умов стандартної форми договору GAFTA.
• Під час оформлення договору поставки вкрай важливо дотримуватися процедури, обумовленої в самому договорі щодо його укладення. Якщо передбачено обмін відсканованими копіями з подальшим надсиланням підписаних оригіналів на паперових носіях, цю процедуру слід суворо дотримуватися.
• Помилкою є вносити поправки до договору поставки після його підписання без дотримання встановленої процедури змін. У разі відсутності в договорі специфічної процедури для внесення змін, будь-які коригування повинні здійснюватися відповідно до спочатку обумовленого порядку підписання.

Необхідні документи при укладенні договору поставки

Під час укладення договору поставки сторони мають надати низку документів, що підтверджують їхню правоздатність і повноваження представників на укладення угоди. До таких документів належать:

• статутні документи компаній,
• рішення про призначення керівників,
• довіреності на представників, а також інші документи залежно від вимог законодавства та умов конкретного договору.

Важливим елементом є також документальне підтвердження умов договору, включно з технічними умовами, стандартами якості та іншими додатками до договору.

Відповідальність сторін при укладенні договору поставки

У договорі поставки можлива вказівка на обов'язок сплати штрафу в разі порушень. Якщо розмір таких санкцій не зафіксовано законодавчо, то, згідно з частиною 4 статті 231 Цивільного кодексу, їх встановлюють згідно з умовами самого договору. Встановлення розміру штрафу може відбуватися за взаємною згодою сторін як у вигляді конкретної суми, так і у вигляді відсоткової частки від суми невиконаної частини зобов'язань (наприклад, 20% від суми боргу) (ч. 4 ст. 231 ЦК) (ч. 4 ст. 231 ЦК).

• За частиною 6 статті 231 ЦК, у разі порушення грошових зобов'язань розмір штрафних відсотків обчислюється виходячи зі ставки рефінансування Національного банку за весь період використання чужих грошових коштів, якщо договором або законом не передбачено інше. За затримку виплат покупцем передбачено неустойку, розмір якої визначають за домовленістю сторін і яка не може перевищувати подвійного розміру ставки рефінансування НБУ, актуальної за період, за який нараховують неустойку (ч. 2 ст. 343 ЦК).
• У текст договору поставки можна ввести положення, згідно з яким продавець несе відповідальність за невідповідність асортименту товару заявленим умовам. Це означає, що покупець має право відмовитися від оплати товару, який не відповідає договірним вимогам, а в разі, якщо оплату було здійснено, вимагати повернення коштів.

Договір поставки відіграє важливу роль у комерційній діяльності, забезпечуючи юридичне оформлення відносин між постачальником і покупцем. Правильне складання та дотримання вимог до документів під час укладення договору поставки дає змогу сторонам мінімізувати ризики та спори, забезпечуючи ефективну та взаємовигідну співпрацю.