Дізнайтесь більше про ЮрХаб
Ще більше клієнтів
з профілем Pro
Standart
  • Кількість пропозицій на замовлення в день
    3
  • Покращений профіль та виділення у каталозі Юристів
  • Підвищений рейтинг
  • Кількість спеціалізацій у профілі
    4
  • Ліміт на завантаження документів
    1шт/день
  • clock29 днів тому
  • views32

зображення 1

В умовах розвитку економічних відносин та постійної зміни ринку праці, розуміння сутності трудового договору, його видів та особливостей набуває ключового значення як для працівників, так і для роботодавців. Далі ми розглянемо, що таке трудовий договір, його класифікацію, види працевлаштування, а також окреслимо необхідність його укладення та процедуру оформлення. Крім цього, ми торкнемося питання роботи без офіційного працевлаштування та його наслідків.

Що таке трудовий договір

Трудова угода являє собою документальне підтвердження домовленості між наймачем і працівником, яка тягне за собою виконання певних обов'язків обома сторонами:

Працівник зобов'язується виконувати покладені на нього завдання і дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, в той час як наймач повинен надати необхідні умови для роботи і забезпечити її гідну винагороду.

Однак, важливо пам'ятати, що не кожен може стати учасником трудової угоди. У ролі працівника може виступати виключно фізична особа, тоді як наймачем може бути як юридична особа, так і індивідуальний підприємець.

Існують також додаткові обмеження. Наприклад, для деяких спеціальностей необхідне досягнення повноліття, а також можуть існувати судові або медичні обмеження, що заважають укладенню договору.

Зрештою, всі аспекти трудових відносин регламентуються на законодавчому рівні, забезпечуючи захист прав як працівника, так і наймача.

Класифікація трудових договорів

Трудові договори можуть бути різних типів залежно від тривалості їхньої дії: на необмежений строк, на строк, обмежений домовленістю сторін, або для виконання конкретного завдання. Строкові договори застосовуються тоді, коли за характером роботи, умовами її здійснення або за інтересами співробітника неможливо встановити безстрокові відносини, а також в інших випадках, визначених законом. Роботодавці зобов'язані повідомляти співробітників, працевлаштованих на тимчасовій основі, про вільні місця, які підходять під їхню кваліфікацію і пропонують перехід на постійну роботу, забезпечуючи рівні шанси на укладення договору на невизначений термін.

Існує також специфічний вид трудового договору — з невстановленим графіком роботи. У такому разі конкретні години роботи не фіксуються, і обов'язок співробітника приступити до завдань виникає лише після їх призначення роботодавцем. При цьому немає гарантій постійної зайнятості, але передбачається дотримання встановлених умов оплати праці.

Форми трудового договору

Трудові відносини можуть оформлятися як усно, так і письмово. Однак письмова форма стає необхідністю в певних випадках, наприклад, у разі масового найму співробітників, працевлаштування в специфічних кліматичних або геологічних умовах, а також у ситуаціях, що становлять підвищений ризик для здоров'я. Також вимога оформлення документів на папері виникає під час укладення контрактів, на вимогу працівника, під час найму неповнолітніх, у договорах із фізичними особами, при дистанційній роботі, а також у разі гнучкого графіка. Інші ситуації, що вимагають письмового оформлення, встановлюються українським законодавством. Контракт виступає особливою формою трудової угоди, що визначає строк її дії, права та обов'язки сторін, умови оплати та роботи, а також порядок розірвання, включно з достроковим припиненням, за згодою сторін.

Види працевлаштування

В українському трудовому законодавстві передбачено кілька форм трудових договорів, кожна з яких має свої особливості за строком дії:

  • Безстроковий трудовий договір передбачає невизначений строк роботи до моменту звільнення.
  • Тимчасовий трудовий договір обмежений конкретними часовими рамками, наприклад, на період до одного року.
  • Трудовий договір на виконання конкретної роботи припиняє свою дію після завершення цієї роботи.
  • Контракт є більш гнучким варіантом, оскільки термін його дії фіксований, але умови співпраці визначаються сторонами індивідуально, за винятком тих, що регламентуються законом. Це робить контракт найбільш персоналізованим типом договору, хоча й не для всіх доступним варіантом працевлаштування. Деталі використання контрактів краще уточнювати у кваліфікованого юриста.

Необхідність укладення трудового договору

Укладення трудового договору необхідне для забезпечення прав та обов'язків як працівників, так і роботодавців. Це юридичне зобов'язання допомагає запобігти можливим конфліктам і непорозумінням, а також забезпечує дотримання трудового законодавства України.

  • Офіційне працевлаштування через трудовий договір надає працівникам низку соціальних гарантій, включно з оплатою лікарняних листів, відпусток, допомоги під час звільнення, пенсійними відрахуваннями та гарантованими виплатами від служби зайнятості у разі втрати роботи, серед іншого.
  • З іншого боку, для роботодавців також існують певні вигоди: можливість вимагати зі співробітників матеріальну або дисциплінарну відповідальність, призначення штрафів, нарахування премій або здійснення звільнення відповідно до умов, викладених у трудовому договорі.

Як укласти трудовий договір

Трудова угода містить деталі співпраці, зокрема інформацію про сторони договору, період його дії, умови роботи, зарплату, займану посаду та місце розташування робочого місця.

При прийомі на роботу кандидат зобов'язаний надати документ, що засвідчує його особу, наприклад, паспорт, а також трудову книжку. Вимоги до наявності додаткових документів, таких як дипломи про освіту, сертифікати кваліфікації або відомості про здоров'я, визначають залежно від специфіки професії згідно із законодавством. Роботодавець не має права вимагати документи, не передбачені законом.

Додатково, кандидат подає заяву на намір працювати в організації, що є підставою для видання наказу про його офіційне працевлаштування.

Чи можна працювати без офіційного працевлаштування

Нерідко роботодавці шукають способи скорочення витрат, зокрема через ухилення від оподаткування за трудовими договорами, однак цей метод далекий від ефективності. Відповідно до законодавства України, офіційне оформлення на роботу передбачає укладення трудового договору. Відсутність такого між працівником і роботодавцем веде до неформалізованих трудових відносин.

  • Такі дії розглядаються як порушення трудового законодавства і є причиною для накладення штрафів на роботодавця, до того ж це не звільняє від обов'язку усунення порушень, зокрема й необхідності укладення трудового договору.
  • Для працівника, своєю чергою, неофіційне працевлаштування в Україні пов'язане з ризиком раптового звільнення, відсутністю соціальних гарантій, як-от оплачувані відпустки, лікарняні, декретні виплати, а також із відсутністю внесків до пенсійного фонду, необлікованим стажем роботи та незахищеністю в разі виробничої травми. Це лише частина можливих наслідків.

Проте працівник і роботодавець можуть у будь-який момент перейти до офіційної співпраці, уклавши трудовий договір, що стане початком залікового трудового стажу і взаємних зобов'язань.

Трудовий договір є фундаментом для організації трудових відносин в Україні. Він не тільки визначає права та обов'язки працівників і роботодавців, а й забезпечує захист їхніх інтересів відповідно до чинного законодавства. Офіційне працевлаштування гарантує працівникам соціальні гарантії та правовий захист, а роботодавцям — дотримання трудового законодавства та запобігання правовим ризикам. Таким чином, дотримання процедур укладення трудового договору та його виконання важливе як для стабільності трудових відносин, так і для розвитку економіки країни в цілому.

Коментарі 0

Догори