Договір позики - що важливо знати та як правильно укласти

Договір позики є одним з найбільш часто використовуваних засобів фінансування в українському бізнесі і не втрачає популярності і в приватній сфері. Незважаючи на широке поширення цього інструменту, його застосування все ще пов'язане з безліччю запитань щодо правильності укладання та потенційних ризиків. Давайте розберемося, як має бути оформлений договір позики, щоб забезпечити його юридичну бездоганність. У будь-якому разі, якщо виникнуть труднощі, ви завжди зможете скористатися готовим договором надання грошової позики.

Що таке договір позики

Договір позики — це документ, який застосовується для юридичного оформлення передачі грошей або майна від однієї особи іншій. У разі передачі речей йдеться про товарний кредит. Об'єкт, що передається, повинен мати певні характеристики, які дають змогу замінити його аналогічними товарами. Наприклад, якщо предметом позики є зерно, то повернути можна будь-який вид зерна, такий як пшениця, ячмінь, кукурудза або овес. Позика може бути повернута також у вигляді грошових коштів або інших товарів, наприклад, цукру або добрив.

Спосіб повернення позики встановлюється в умовах договору позики з фізичною особою. Часто до такого договору додаються додаткові угоди, як-от про взаємозалік зобов'язань, відступне або передачу права вимоги. Договір позики має високий ступінь гнучкості і може бути реалізований у різних формах.

Особливості договору позики

Договір, який регулює надання грошової позики, багато в чому нагадує кредитний договір, проте має ключову відмінність: позика може бути як з відсотками, так і без них. На відміну від цього, кредитний договір завжди передбачає обов'язковість повернення як основної суми боргу, так і відсотків за користування кредитом. Відповідно до третьої частини статті 346 Цивільного кодексу України, передбачена заборона на безвідсоткові кредити.

Часто виникає плутанина між поняттями кредиту та позики, хоча ці фінансові інструменти мають значні відмінності та регулюються різними статтями Цивільного кодексу. Договір позики дає змогу позичати як грошові кошти, так і товарно-матеріальні цінності, і може включати можливості дарування, продажу або тимчасової передачі. У контексті позики вимога суворіша: потрібно повернути той самий предмет, який було отримано, що робить позику більш схожою з орендою, тоді як позика ближча до кредиту.

Договір позики дозволяє передачу як грошових коштів, так і товарно-матеріальних цінностей. Позика може бути оформлена як з відсотками, так і без них. Згідно з першою частиною статті 1046 Цивільного кодексу, як предмети позики виступають тільки гроші і речі. Передача нематеріальних активів у рамках позики не допускається.

Види договору позики

В Україні договір позики також регулюється цивільним законодавством, зокрема Цивільним кодексом України. Цей документ встановлює правила, за якими одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі у власність із зобов'язанням останнього повернути рівну кількість таких самих грошових коштів або речей. Види договорів позики в Україні включають:

• Безвідсоткову позику — позичальник зобов'язується повернути тільки ту суму або кількість речей, які були отримані. Відсотки за користування коштами не нараховуються. Цей вид позики часто використовується між близькими людьми.
• Відсоткова позика — позичальник повертає не тільки основну суму боргу, а й відсотки, розмір яких встановлюється в договорі. Якщо розмір відсотків не вказано, то застосовуються норми, передбачені законодавством.
• Цільова позика — кошти передаються на певні цілі, прописані в договорі. Позичальник зобов'язаний використовувати отримані кошти виключно за призначенням. Наприклад, позика на навчання або ремонт.
• Бланкова позика — це вид договору позики, де в момент укладення договору конкретні умови позики (сума, строки, відсотки) можуть бути не встановлені, а визначаються пізніше на підставі додаткових угод.
• Договір комерційної позики — застосовується в підприємницькій сфері, часто пов'язаний з більш високими відсотками через збільшений ризик. Комерційна позика може бути використана для фінансування бізнесу.

Як правильно скласти договір позики

Договір позики слід оформляти в письмовій формі, коли сума позики сягає або перевищує 170 гривень, або коли однією зі сторін виступає юридична особа.

Письмова форма зазвичай передбачає створення одного документа з підписами обох сторін — позикодавця та позичальника. Проте відсутність такого документа не впливає на юридичну силу договору та обов'язковість його виконання. Достатньо наявності будь-яких документів, що фіксують умови позики, зокрема й простої розписки.

Розписка потрібна для підтвердження факту надання позики, особливо коли виникають судові спори щодо стягнення боргу, оскільки в таких випадках показання свідків щодо розміру та факту одержання позики можуть не братися до уваги.

Важливо, що розписка може слугувати як підтвердженням фактичного передання грошей за наявності окремого письмового договору, так і самостійним доказом укладення договору, якщо двостороннього документа не було підписано.

Вибір форми документа залежить від уподобань сторін, але обов'язкові умови договору позики, які мають бути зафіксовані в будь-якому разі, включають:

• суму позики і підтвердження, що це дійсно позика, а не інший вид договірних відносин;
• підтвердження того, що позичальник фактично отримав грошові кошти;
• дату надання позики.

Іноді достатньо вказати всі ці деталі безпосередньо у двосторонньому договорі, що також задовольняє вимогам законодавства.

Слід також враховувати, що при безготівкових переказах, особливо між юридичними особами, підтвердження надання позики зазвичай здійснюється через банківські документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок позичальника.

Відповідальність за порушення строків повернення

Згідно з умовами договору позики, строки повернення боргу можуть бути визначені безпосередньо в документі. Якщо їх не зазначено, то за замовчуванням застосовується положення частини першої статті 1049 Податкового кодексу України, яке встановлює, що повернення позики має відбутися протягом 30 днів після того, як позикодавець пред'явить вимогу про її повернення. У разі затримки повернення позики в договорі може бути передбачена пеня за прострочення. Якщо умови договору позики не дотримуються, стягується компенсація за інфляцію в розмірі 3% на рік від суми позики, як це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України. Відсоткова ставка за позикою може бути встановлена вище 3% залежно від домовленостей сторін. У МФО "Є Гроші" нарахування штрафів і пені регулюється відповідно до законодавства України.