Заповіт. Поняття заповіту.

Заповіт — це особисте письмове розпорядження, зроблене на випадок смерті фізичної особи. Право на складання заповіту має особа з повною цивільною дієздатністю. Застосовується принцип свободи заповіту. Це означає, що спадкодавець має право заповідати своє майно будь-кому. Жодних документів, що підтверджують наявність цього майна, або згоди особи, на яку посвідчується заповіт не вимагається. 

Види заповітів

В Україні розрізняють такі види заповітів:

• Особисті заповіти (стаття 1233 Цивільного кодексу України). 
• Заповіти подружжя (стаття 1243 ЦК). 
• Секретні заповіти (стаття 1249 ЦК). 
• Заповіт із призначенням спадкоємців (стаття 1244 ЦК). 
• Заповіти з позбавленням права на спадкування (стаття 1249 ЦК). 
• Заповіти з умовами: заповідальний відказ (статті 1237-1239 ЦК), зобов'язання перед спадкоємцями (стаття 1240 ЦК), умови (стаття 1242 ЦК), створення сервітутів (стаття 1246 ЦК). 

Заповіт може бути складений на одну або кілька осіб, незалежно від того, чи є вони кровними родичами заповідача. Заповідач може позбавити права на спадкування родичів без пояснення причин, але не тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині. Неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Заповіт має бути складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу складання та підписаний заповідачем власноручно. Він має бути засвідчений нотаріусом або іншою посадовою особою, уповноваженою законом (лікарем лікарні, клініки чи іншого медичного закладу, де особа перебуває на лікуванні, капітаном, якщо особа перебуває в морі, або будь-якою іншою посадовою особою, зазначеною в статті 1252 Цивільного кодексу України).

Заповіт складається за життя людини і набуває чинності лише після її смерті. Факт смерті спадкодавця є умовою для того, щоб заповіт набув чинності. Волевиявлення спадкоємців (прийняти чи не прийняти спадщину) має значення лише на момент смерті спадкодавця та відкриття спадщини. Дуже важливо складати заповіт так, щоб у майбутньому не виникало непорозумінь щодо намірів спадкодавця і щоб процес спадкування відбувався відповідно до намірів спадкодавця.